Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.
кальцинація — ї, ж., хім. Прожарювання чи випалювання речовин, щоб їх окислити або розкласти … Український тлумачний словник
кальцинація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
кальцинований — а, е, хім. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до кальцинувати. 2) у знач. прикм. Який зазнав кальцинації … Український тлумачний словник
кальцинування — я, с. Те саме, що кальцинація … Український тлумачний словник
кальцинувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., хім. Піддавати кальцинації … Український тлумачний словник
